Дисципліни вільного вибору студента

091 Біологія. ОПП “Лабораторна діагностика біологічних систем” (3 курс)

 V семестр

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 180 год. (6 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –поглиблення  професійної підготовки студентів-біологів з майбутньою підготовкою за кваліфікацією «лабораторна діагностика». Студенти вивчають актуальні питання лабораторної техніки та діагностики аналізів сечі, захворювань сечовидільної системи та  статевої системи.

Завдання: виробити у студентів професійну орієнтацію за кваліфікацією «Лабораторна діагностика».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• правила збирання сечі для досліджень;
• як досліджувати фізичні властивості сечі, такі як її кількість, колір та запах, прозорість, реакцію сечі та відносну густину;
• загальні дані про білок в сечі;
• ренальні протеїнурії;
• екстраренальні протеїнурії;
• зв’язок гіперглікемії та глюкозурії;
• причини та види глюкозурії;
• що таке кетонемія та кетонурія;
• загальні дані про кетонові тіла в сечі;
• пігменти сечі. Утворення жовчних пігментів;
• характеристика фракцій білірубіну;
• діагностичне значення визначення жовчних пігментів для диференціації жовтяниць;
• причини та види гематурій;
• діагностичне значення виявлення в сечі гемоглобіну;
• діагностичне значення виявлення в сечі гемосидерину;
• вимоги до отримання осаду сечі та мікроскопії сечі;
• загальні дані про організований та неорганізований осади сечі;
• загальні дані про лабораторне дослідження виділень зі статевих органів, та загальні дані про еякулят і передміхурову залозу.

вміти:

• дослідити сечу за методом Зимницького;
• провести уніфікований метод Робертса-Стольнікова;
• виконати біуретовий метод;
• виявити в сечі білок Бенс-Джонса;
• дослідити альбумози;
• зробити уніфікований метод паперових смужок «Глюкотест»;
• зробити пробу Бенедикта;
• дослідити лактозу і фруктозу в сечі;
• зробити пробу Лагне;
• виконати пробу Ротери;
• провести виконання проби Легаля;
• виконати уніфіковану пробу Фуше;
• виконати уніфіковану пробу Розіна;
• зробити виконання проби Паттенкофера;
• виконати пробу Шлезінгера;
• зробити бензидинову пробу;
• виконати реакцію гемосидерину на берлінську лазур;
• вивчити такі елементи осаду, як епітеліальні клітини, лейкоцити, еритроцити, циліндри;
• провести орієнтований і кількісний методи дослідження осаду сечі;
• дослідити кристали в осаді сечі;
• дослідити виділення із піхви;
• дослідити еякулят.

ДИСЦИПЛІНА “ЗАГАЛЬНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 180 год. (6 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів теоретично (із використанням мікропрепаратів, електронограм та лабораторних показників): цитологічні, гістологічні та функціональні зміни в органах і тканинах при пошкодженнях (дистрофіях), некрозі, атрофії, порушеннях кровообігу, компенсаторно-пристосувальних процесах та запаленні, зумовлених розладами обмінних процесів, типах імунних відповідей.

Завдання:

– вивчити теоретичні основи процесу забору матеріалу для цитогістологічного дослідження в клініко-діагностичних лабораторіях.
– проаналізувати методи забору матеріалу при пухлинних процесах.
– ознайомитись з особливостями роботи спеціалізованих онкологічних, тора кальних, пульмонологічних, фтизіатричних підрозділів.
– охарактеризувати основні прояви порушень функції дихальної системи та шляхи їх профілактики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження при захворюваннях гортані;
• -методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження при захворюваннях трахеї;
•  методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження при захворюваннях легень;
• вікові зміни дихальної системи;                               
• ознаки хвороб органів дихання, які зустрічаються у людей різного віку та їх профілактику;
• методи отримання матеріалу при бронхоскопії: мазки-відбитки, зішкріб з пухлини.

вміти:

• правильно підготувати пацієнта до здачі аналізу;
• правильно зберігати матеріал забраний для дослідження;
• методи фарбування мазків;
• розрізняти вікові ознаки та хворобливі прояви.
• розрізняти передпухлинні зміни епітелію.
• визначати ступінь ураження .

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ ПРОЦЕСІВ СТАРІННЯ”

Кількість годин (кредитів): 180 год (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета: дати відомості про біологію старіння як загально-біологічний і неминучий процес та ознаки старіння організму людини в цілому і конкретні його прояви в кожній із систем.

Завдання :

• вивчити теоретичні основи процесу старіння, особливості адаптації у похилому і старечому віці.
• проаналізувати шляхи збереження фізичного, психічного і соціального здоров’я людей похилого віку.
• У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• загальні закономірності старіння;
• механізми вітаукту-процесу, спрямованого на збереження життєдіяльності;
• вікові зміни регулюючих систем організму ;
• вікові зміни інших систем організму;
• ознаки хвороб, які зустрічаються у людей поважного віку та їх профілактику,
• ознаки небезпечних для життя станів;
• особливості організації праці, побуту, відпочинку, лікування і догляду за людьми похилого і старечого віку.

вміти:

•  попередити виникнення небезпечних для життя ускладнень хвороб людей літнього віку;
• організувати належний режим праці, відпочинку, харчування;
• забезпечити адекватні до функціонального стану побутові та життєві умови;
• розрізняти вікові ознаки та хворобливі прояви.

 ДИСЦИПЛІНА “ЦИТОЛОГІЯ СПЕРМАТОГЕНЕЗУ”

Кількість годин: 90 год. (3 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – розширити знання про характеристики сперматогенезу людини в нормі та патології, причини та механізми розвитку чоловічої безплідності.

Завдання:

• дати основні теоретичні відомості про будову чоловічих статевих залоз,
• дати основні теоретичні відомості про процеси розвитку та характеристики чоловічих статевих клітин в нормі,
• ознайомити із змінами сперматогенної функції при патологічних процесах,
• допомогти студентам оволодіти практичними навиками сперматологічних досліджень.

Студенти повинні:

знати:

• будову та фізіологічні характеристики чоловічої статевої системи,
• цитологічні характеристика клітин сперматогенного епітелію,
• характеристику стадій циклу сперматогенного епітелію,
• характеристику етапів сперміогенезу,
• будову та значення гематотестикулярного барєру,
• морфофізіологічні характеристики клітин Сертолі та їх зєднань,
• антигенні детермінанти клітин сперматогенного епітелію,
• принципи гормонального контролю і регуляції сперматогенезу у ссавців,
• будову і функції клітин Лейдіга,
• будову сперматозоїда,
• методи дослідження еякуляту;
• методи оцінки стану сперматогенного епітелію,
• патологічні форми сперматозоїдів,
• показники сперматограми в нормі і патології,
• ознаки патологічних змін сперматогенезу.
• фактори ризику для чоловічої фертильності,
• види чоловічої безплідності.

вміти :

• пояснити основні цитологічні, ультраструктурні, фізіологічні та патологічні прояви у сперматогенному епітелії;
• оцінити функціональний стан чоловічих статевих залоз на основі сперматологічних досліджень;
• застосовувати набуті теоретичні знання для інтерпретації фізіологічних змін сперматогенної функції в різних умовах;
• охарактеризувати основні механізми порушення сперматогенезу та розвитку чоловічої безплідності;
• описати цитологічні та ультраструктурні характеристики клітин сперматогенного епітелію, клітин Сертолі, клітин Лейдіга,
• пояснити значення гематотестикулярного барєру, динаміки контактів між клітинами Сертолі, гормонального контролю сперматогенезу;
• сформулювати основні закономірності кінетики сперматогенезу.
• визначити ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію;
• визначати кількість клітин сперматогенного епітелію різних стадій розвитку.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ”

Кількість годин: 90 год. (3 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –

формування та розвиток цілісного уявлення про закономірності функцій та процесів у травній системі, закономірностей травлення і всмоктування в організмі.

Завдання: формування системи знань професійних умінь та практичних навичок, що складають основу майбутньої професійної діяльності.

Студенти повинні:

знати:

• будову та функції шлунково- кишкового тракту
•  функції органів ротової порожнини
• функції шлунку
• склад і значення шлункового соку
• функції тонкої кишки
• функції підшлункової залози,
• функції печінки, біліарної системи

вміти :

• інтерпретувати механізми й закономірності функціонування шлунково-кишкового тракту
• пояснити значення будови і функції органів травлення
• пояснити механізми травлення та всмоктування їжі

ДИСЦИПЛІНА “ГЕМАТОЛОГІЯ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – поглиблення професійної підготовки студентів-біологів. Студенти вивчають актуальні питання кістково-мозкового кровотворення, причини, розвиток та прояви захворювань системи крові, їх попередження.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Гематологія” є ознайомлення студентів з такими гемотологічними захворюваннями як анеміями, гемобластозами злоякісними лімфомами геморогічними захворюваннями, особливостями трансплантації гемоноетичних стовбурових клітин.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• сучасну схему кровотворення;
• особливості коагуляціййного гемостазу в нормі;
• причини виникнення, розвиток, особливості перебігу гематологічних захворювань геморогічних діатезів;

вміти:

• розпізнавати основні прояви захворювань крові та геморогічних діатезів;
• проводити первинну та вторинну профілактику анемі1 різного генезу;
• призначити лікувальну дієту при залізо-дефіцитній анемії;
• надати долікарську допомого при геморогічних діатезах;
• інтерпретувати аналізи периферичної крові.

ДИСЦИПЛІНА “ЗАГАЛЬНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ “

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – поглиблення професійної підготовки за освітньою програмою «Лабораторна діагностика біологічних систем» щодо навичок цитогістологічної діагностики атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних захворювань, ревматизму.

Основними завданнями є: виробити у студентів професійну орієнтацію за освітньою програмою «Лабораторна діагностика біологічних систем».

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• макро- та мікроскопічні прояви:
• атеросклерозу;
• гіпертонічної хвороби;
• ішемічної хвороби серця;
• цереброваскулярних захворювань;
• ревматизму.

вміти:

• визначити прояви атеросклерозу;
• визначити прояви гіпертонічної хвороби;
• визначити прояви ішемічної хвороби серця;
• визначити прояви цереброваскулярних захворювань;
• визначити прояви ревматизму.

VІ семестр

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ШКТ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – поглиблення професійної підготовки студентів – біологів з майбутньою підготовкою за освітньою програмою «Лабораторна діагностика». Студенти вивчають актуальні питання цитологічної техніки та діагностики  мікропрепаратів в гастроентерології.

Основними завданнями є: виробити у студентів професійну орієнтацію за освітньою програмою «Лабораторна діагностика біологічних систем».

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• будову та функції шлунково- кишкового тракту;
• класифікацію захворювань шлунково-кишкового тракту;
• лабораторну та цитогістологічну діагностику гастритів;
• лабораторну та цитогістологічну  діагностику виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки;
• міжнародну класифікацію раку шлунку;
• лабораторну та цитогістологічну діагностику ентеритів;
• лабораторну та цитогістологічну діагностику колітів;
• міжнародну діагностику раку кишок;
• лабораторну та цитогістологічну діагностику раку кишок;
• міжнародну класифікацію захворювань печінки;
• лабораторну та цитогістологічну діагностику генатозів;
• цитогістологічні ознаки цирозу печінки і раку печінки;
• лабораторну та цитогістологічну діагностику захворювань підшлункової залози.

вміти:

• виявити під мікроскопом в мікропрепараті запальний процес в слизовій оболонці шлунку;
• виявити під мікроскопом в мікропрепараті виразковий дефект слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки;
• на основі морфологічних ознак розрізняти різні форми раку шлунка між собою;
• виявити під мікроскопом в мікропрепараті запальний процес в слизовій оболонці кишок;
• виявити під мікроскопом в мікропрепараті ракову пухлину кишок;
• виявити під мікроскопом в мікропрепараті ураження печінки;
• виявити під мікроскопом в мікропрепараті ураження підшлункової залози.

ДИСЦИПЛІНА “ОСНОВИ АДАПТАЦІЙ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – дисципліни сформувати у студентів систему знань про анатомо-фізіологічні та біохімічні механізми адаптації та шляхи підвищення адаптативної здатності організму.

Основними завданнями: ознайомити студентів  з основними поняттями фізіології адаптацій, фізіологічними механізмами адаптації, сформувати уявлення про закономірності протікання адаптативних процесів при дії різних стресорних факторів.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• основні поняття фізіології адаптацій;
• специфічні і неспецифічні компоненти адаптацій;
• анатомо-фізіологічні та біохімічні механізми адаптації;
• шляхи підвищення адаптативної здатності організму.

вміти:

• визначити форми і види адаптацій;
• прогнозувати вплив екологічних факторів на функціональні системи організму;
• застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань підвищення адаптаційних можливостей організму;
• формувати основи здорового способу життя.  

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ПУХЛИН”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів теоретично (із використанням мікропрепаратів, електронограм та лабораторних показників) з цитологічними і гістологічними  проявами доброякісних і незрілих (злоякісних) пухлин  різного гістогенезу, пояснити ймовірні причини і механізми розвитку, оцінити вихід і значення ускладнень для організму.

Основними завданнями:

• ознайомити студентів з цитологічними та гістологічними методами дослідження передпухлинних і пухлинних змін у тканинах і органах;
• навчитися аналізувати результати лабораторних та функціональних досліджень.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• причини розвитку пухлинного росту клітин і тканин;
• канцерогенез;
• морфологію пухлин;
• характер росту пухлин;
• основні групи пухлин;
• гормональну залежність пухлин окремих органів;
• види протипухлинного імунітету;
• морфогенез передпухлинних змін;
• фонові процеси і злоякісні зміни  в окремих органах і тканинах.

вміти:

• описати та трактувати в гістологічних мікропрепаратах зміни в органах і тканинах;
• описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах доброякісні пухлини;
• описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах злоякісну пухлину;
• описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах види росту пухлин;
• описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах гормонально залежні пухлини передміхурової залози, молочної залози та  щитовидної залози;
• описати і трактувати в гістологічному мікропрепараті  доброякісну пухлину шлунку;
• описати і трактувати в гістологічному мікропрепараті злоякісну пухлину шлунку;
• описати і трактувати методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження пухлин.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ СТРЕСУ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета – згідно з сучасними уявленнями і досягненнями науки розширити знання про функції ЦНС у людини, значення її діяльності для цілісного організму та формування фізіологічних основ вищих психічних функцій та фізіологічні механізми стресу.

Основними завданнями: ознайомити студентів з механізмами процесів сприйняття зовнішньої інформації, формування моторних команд, уявлення про мозкові механізми вищих психічних функцій людини, свідомості, пам’яті, навчання, поведінки, розвитку стресу та адаптації тощо. Сформувати у студентів фізіологічне мислення та деякі практичні навички щодо діагностики ВНД і адаптивного статусу організму людини.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• основні фізіологічні поняття;
• властивості нервових центрів; принципи координації нервової діяльності;
• будову нервової системи людини; значення НС у житті людини;
• закономірності рефлекторної діяльності ЦНС, збудження та гальмування;
• значення вищих відділів ЦНС. Роль кори великих півкуль в інтеграції поведінки організму;
• експериментальні та клінічні методи дослідження ВНД у людини;
• основні поняття фізіології стресу та адаптації.

вміти:

• пояснити основні фізіологічні поняття; поняття фізіології ВНД і стресу;
• пояснити основні фізіологічні та патологічні прояви, пов’язані з діяльністю ЦНС;
• оцінити функціональний стан ГГКАС і САС;
• визначати роль мотиваційного збудження та емоцій у поведінці;
• розв’язувати ситуаційні задачі.

091 Біологія. ОПП “Лабораторна діагностика біологічних систем” (4 курс)

VІІ семестр

ДИСЦИПЛІНА “ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – дисципліна “Основи наукових досліджень” знайомить студентів з сучасними методами наукових досліджень, з основними правилами проведення та аналізу результатів наукових досліджень.

Основними завданнями:

Пізнавальні: дати уявлення про науку та методи наукових досліджень, про загальні правила проведення наукових досліджень; сформувати у студентів комплексний синергетичний підхід до вивчення процесів і явищ в природних і антропогенних екосистемах.

Практичні: сформувати навички проведення наукових екологічних досліджень, зокрема, навички пошуку інформації та роботи з науковими першоджерелами, навички постановки наукового експерименту, документування та статистичної обробки первинних даних, наукової інтерпретації отриманих результатів наукового дослідження.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• методи теоретичних та прикладних досліджень; загальні правила проведення наукових екологічних досліджень та інтерпретації отриманих даних.
• основні поняття про наукову інформацію та форми її викладання;
• загальні методи наукової творчості (методи теоретичних та експериментальних досліджень);
• основні принципи наукової праці;
• технологія роботи над науковою працею.

вміти:

• проводити наукові екологічні дослідження, набути навички пошуку інформації та роботи з науковими першоджерелами, навички постановки наукового експерименту, документування та статистичної обробки первинних даних, наукової інтерпретації отриманих результатів наукового дослідження.
• застосовувати отримані знання для виконання наукового дослідження;
• скласти план наукового дослідження;
• вивчати літературні джерела;
• підготувати рукопис наукової праці.

ДИСЦИПЛІНА “МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – формування в студента цілісного уявлення про науку як систему знань і знаряддя пізнання, поглядів на методологію наукового пізнання, сутність загальнонаукових та спеціальних методів і принципів проведення дослідження та оформлення отриманих результатів.

Основними завданнями: сформувати у студентів прагнення до інтелектуальної творчої діяльності, що спрямована на здобуття й використання нових знань. Вміти  отримувати етапи  наукової продукції: 1) постановка (виникнення) проблеми, 2) побудова гіпотез і застосування тих, які вже є, 3) створення та впровадження нових методів дослідження, які спрямовані на доведення гіпотез, 4) узагальнення результатів наукової діяльності.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

• Предмет і сутність науки та її головна функція. Наука як продуктивна сила.
• Формування вченого як особистості та режим його праці.
• Організація наукового дослідження.
• Інформаційна база наукових досліджень.
• Основні положення наукової методології.

вміти:

• Використовувати загальні методи біологічних досліджень.
• Використовувати спеціальні методи біологічних досліджень.
• Користуватись науковими дослідженнями сучасного світу
• Отримувати основний продукт, який відповідає цілям і проблемам, що розв’язуються.
• здобувати по завершенні циклу результат у вигляді законів і теорій.

VІІІ семестр

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год (3 кредити)

Форма контролю –залік

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів з предметом та історією,  методами досліджень, значенням, а також з фізіологічною системою органів репродуктивної системи жінки і чоловіка та механізмам їхньої регуляції. Курс  є дисципліною для підготовки фахівців зі спеціалізації «Цитологічна та лабораторна діагностика» і має важливе значення для наступного вивчення інших предметів природничого спрямування.

Завдання вивчення дисципліни:

• Завдання сформувати у студентів систему знань про механізми перебігу основних фізіологічних процесів органів репродуктивної системи; ознайомити студентів із закономірностями функціонування чоловічої та жіночої репродуктивної системи, розширити уявлення про їх функції.
•  сформувати уявлення про походження і загальні закономірності розвитку органів репродуктивної системи людини;
• дати студентам уявлення про сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових та прикладних досліджень у фізіології органів репродуктивної системи і суміжних з нею науках для майбутньої орієнтації.
• У процесі вивчення  «Фізіологія органів репродуктивної системи» студент повинен

знати:

• завдання і значення фізіології органів репродуктивної системи;
• анатомію жіночих та чоловічих статевих органів;
• знати менструальний цикл жінки та вплив гормонального фону на його формування;
• фізіологію жіночих статевих органів у різні вікові періоди;
• рівні регуляції ОМЦ;
• функціональну організацію яєчка, гормональну регуляцію функцій яєчка, фізіологію дозрівання сперматозоїдів, функціональний стан статевого члена;
• методи дослідження фізіології органів репродуктивної системи.

ДИСЦИПЛІНА “ОСНОВИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ”

Кількість годин (кредитів): 90 год (3 кредити)

Форма контролю –залік

Пояснювальна записка

Мета – сформувати системні знання про загальні закономірності виникнення типових патологічних процесів, а також про причини та механізми їх виникнення,  прояви та значення для організму при розвитку різних захворювань.

Завдання вивчення дисципліни: надати студентові теоретичну та практичну базу щодо закономірностей патологічних процесів, їх класифікації  та  взаємозв’язку з іншими захисно-пристосувальними компонентами, а також ознайомити із функціональними змінами в органах і системах при патології.

У процесі вивчення  «Фізіологія органів репродуктивної системи» студент повинен

знати:

• основні поняття загальної патології;
• роль причин, умов і реактивних властивостей організму у виникненні та розвитку типових патологічних процесів;
• причини та механізми виникнення типових патологічних процесів і реакції, їх основні прояви і значення для організму;
• принципові можливості, шляхи й наслідки втручання у розвиток типових патологічних процесів.

вміти:

• застосовувати отримані знання для своєчасного попередження розвитку типових патологічних процесів;
• виявити розвиток типових патологічних процесів;
• оцінити порушення в організмі характерні для типових патологічних процесів.

 

091 Біологія. ОПП “Лабораторна діагностика” (ОР магістр)

І семестр 

ДИСЦИПЛІНА “СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНІВ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів теоретично (із використанням мікропрепаратів, електронограм та лабораторних показників) цитологічні і гістологічні зміни при патології органів серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, великих травних залоз (печінки і підшлункової залози), органів сечоутворення і сечовивелення, зумовлених порушенням обмінних процесів.

Завдання: допомогти студентам оволодіти цитогістологічними і лабораторними методами розпізнавати структурні і функціональні зміни в перерахованих органах і системах при патології.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

характер структурно-функціональних змін, зумовлених порушенням обмінних процесів у:

міокарді при інфаркті, ішемічній і гіпертонічній хворобі;

легенях при пневмоніях, бронхоектатичній хворобі, емфіземі і бронхіальній астмі;

шлунково-кишковому тракті при гастриті, виразковій хворобі, колітах;

підшлунковій залозі при панкреатиті і цукровому діабеті;

печінці при гепатитах, цирозі, жовчно-кам’яній хворобі;

нирках при нефриті, пієлонефриті, нирково-кам’яній хворобі.

вміти:

описати та трактувати в мікропрепаратах некротичну стадію інфаркту міокарду, кардіосклероз, атеросклероз коронарної артерії;

описати і трактувати в мікропрепаратах пневмонію, пневмосклероз, емфізему легень;

описати і трактувати в мікропрепаратах  хронічний гастрит, хронічну виразку шлунку, хронічний панкреатит;

описати і трактувати в мікропрепаратах виразку дванадцятипалої кишки, гострий і хронічний  гепатит, цироз печінки, хронічний панкреатит, атрофію підшлункової залози;

описати і трактувати в мікропрепаратах гломерулонефрит, аміноїдоз нирок;

визначати в крові при інфаркті міокарду – лактатдегідрогеназу, креатинкіназу;

визначати в крові вміст загального білка при хронічних захворюваннях легень;

визначати кислотність шлункового соку при виразковій хворобі;

визначати в крові вміст глюкози при цукровому діабеті;

визначати в сироватці крові вміст білірубіну, холестерину при захворюваннях печінки;

визначати в дуоденальному вмісті (жовчі) елементи запалення та паразитів (лямблії);

визначати в сечі білки при захворюваннях нирок;

визначати в сечі глюкозу при цукровому діабеті.

ДИСЦИПЛІНА “ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНОЇ СЛУЖБИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання та практичні навички, необхідні для організації роботи лабораторної служби та КДЛ, яка забезпечуватиме максимально точну, аналітично надійну і своєчасно надану об’єктивну лабораторну інформацію про стан і можливі відхилення в діяльності фізіологічних систем і органів пацієнта для встановлення діагнозу і визначення стратегії і тактики лікування та прогнозу у всіх закладах охорони здоров’я.

Завдання: допомогти студентам навчитися використовувати нормативні правові документи у своїй діяльності; датність до пошуку та аналізу інформації з використанням різних джерел, у т.ч. результатів власних досліджень. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з біологічними об’єктами в лабораторних умовах, навички роботи із сучасною апаратурою; Знання правових основ дослідницьких робіт і законодавства України в галузі лабораторної діагностики; Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці;  Розуміння виробничих потреб та складання планів роботи персоналу КДЛ; – організація процесу роботи в КДЛ шляхом групування однотипних досліджень відповідно до методик.

ДИСЦИПЛІНА “БІОХІМІЯ ГОРМОНІВ ТА ЇХ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – сформувати системні знання щодо загальних уявлень про гормони, їх властивостей та будову,  роль та конкретні механізми дії, діагностичне значення гормонів.

Завдання :

вивчити загальні дані та  властивості гормонів;

оволодіти класифікацією гормонів та механізмом їх дії;

сформувати поняття про органи- та клітини-мішені гормонів, типи рецепторів;

вивчити техніку біохімічних досліджень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

особливості в обладнанні робочого місця для різних біохімічних досліджень;

методи біохімічних досліджень

найефективніші комбінації біохімічних тестів у діагностиці захворювань;

сучасні методи досліджень у клінічній біохімії;

нормальні показники лабораторних досліджень та їх зміни при патологічних процесах.

вміти:

аналізувати найбільш інформативні клініко-біохімічні показники для діагностики патологічних процесів,

трактувати біохімічні основи змін дії біологічно активних речовин – гормонів,

аналізувати клініко-біохімічну оцінку результатів лабораторного обстеження при порушенні функцій органів і систем.

ДИСЦИПЛІНА “РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – вивчення будови та ендокринної функції органів репродуктивної системи, ознайомити з механізмами гормональної регуляції та причинами порушень ендокринної системи.

Завдання :

подати необхідні сучасні дані репродуктивної ендокринології, як науки про будову, функцію залоз внутрішньої секреції та гормони, які ці залози продукують. Їх роль в репродукції людини;

 викласти основні відомості по анатомії, фізіології органів репродуктивної системи;

ознайомити студентів з механізмом дії гормонів;

охарактеризувати основні прояви ендокринних дисфункцій, порушень репродуктивної функції та шляхи їх профілактики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

механізми гормональної регуляції функцій репродуктивної системи в організмі людини;

анатомо-фізіологічні характеристики залоз внутрішньої секреції, та органів репродуктивної системи;

фактори, які викликають та провокують ендокринні порушення репродуктивної системи;

основні прояви дисфункцій залоз внутрішньої секреції, що проявляються порушеннми репродуктивної системи ;

принципи профілактики порушень репродуктивної функції.

вміти:

вести нормативно-технічну документацію;

застосувати теоретичні знання лекційного курсу в своїй майбутній професійній діяльності;

визначати основні прояви порушення функцій гіпоталамо-гіпофізарної системи щитоподібної, вилочкової , підшлункової, статевих залоз та наднирників та їх зв’язок з порушенням репродуктивної функції;

застосувати набуті знання для розробки та удосконалення профілактики розвитку порушень репродуктивної функції.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ КЛІТИНИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета – формування  у майбутніх біологів аналітичного підходу до оцінки будови різноманітних клітин та механізмів регуляції їх функції. Забезпечення базисного рівня знань для інших біологічних дисциплін: біології індивідуального розвитку, молекулярної біології, вірусології  генетики, генної інженерії і біології, основ селекції.

Завдання: забезпечити систему знань про фізіологічні властивості, фізіологічні механізми основних процесів життєдіяльності клітини, розвинути фізіологічне мислення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

особливості будови і функції клітинних органел і включень;

клітинний цикл та розмноження клітин;

еволюцію і патологію клітин;

методи приготування цитологічних препаратів;

методи їх фіксації та фарбування;

основні патологічні процеси.

вміти:

аналізувати внутрішньоклітинні структури та їх функції;

розрізняти клітини в процесі сперматогенезу та овоґенезу;

розрізняти патологію клітин

користуватися світловим мікроскопом;

розпізнавати цитоплазматичні органели;

розпізнавати основні патологічні процеси.

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета –поглиблення  професійної підготовки студентів-біологів з майбутньою підготовкою за кваліфікацією «лабораторна діагностика». Студенти вивчають актуальні питання лабораторної техніки та діагностики аналізів сечі, захворювань сечовидільної системи та  статевої системи.

Завдання: виробити у студентів професійну орієнтацію за кваліфікацією «Лабораторна діагностика».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

правила збирання сечі для досліджень;

як досліджувати фізичні властивості сечі, такі як її кількість, колір та запах, прозорість, реакцію сечі та відносну густину;

загальні дані про білок в сечі;

ренальні протеїнурії;

екстраренальні протеїнурії;

зв’язок гіперглікемії та глюкозурії;

причини та види глюкозурії;

що таке кетонемія та кетонурія;

загальні дані про кетонові тіла в сечі;

пігменти сечі. Утворення жовчних пігментів;

характеристика фракцій білірубіну;

діагностичне значення визначення жовчних пігментів для диференціації жовтяниць;

причини та види гематурій;

діагностичне значення виявлення в сечі гемоглобіну;

діагностичне значення виявлення в сечі гемосидерину;

вимоги до отримання осаду сечі та мікроскопії сечі;

загальні дані про організований та неорганізований осади сечі;

загальні дані про лабораторне дослідження виділень зі статевих органів, та загальні дані про еякулят і передміхурову залозу.

вміти:

дослідити сечу за методом Зимницького;

провести уніфікований метод Робертса-Стольнікова;

виконати біуретовий метод;

виявити в сечі білок Бенс-Джонса;

дослідити альбумози;

зробити уніфікований метод паперових смужок «Глюкотест»;

зробити пробу Бенедикта;

дослідити лактозу і фруктозу в сечі;

зробити пробу Лагне;

виконати пробу Ротери;

провести виконання проби Легаля;

виконати уніфіковану пробу Фуше;

виконати уніфіковану пробу Розіна;

зробити виконання проби Паттенкофера;

виконати пробу Шлезінгера;

зробити бензидинову пробу;

виконати реакцію гемосидерину на берлінську лазур;

вивчити такі елементи осаду, як епітеліальні клітини, лейкоцити, еритроцити, циліндри;

провести орієнтований і кількісний методи дослідження осаду сечі;

дослідити кристали в осаді сечі;

дослідити виділення із піхви;

дослідити еякулят.

ІІ семестр 

ДИСЦИПЛІНА “МІКРОБІОЛОГІЯ З ОЦІНКОЮ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –вивчення основних методів мікробіологічних досліджень та їх використання для санітарно-бактеріологічної оцінки довкілля та лабораторної діагностики захворювань, спричинених патогенними мікроорганізмами.

Завдання : ознайомити студентів з технікою та основними принципами оцінки результатів мікробіологічних досліджень; сформувати у студентів деякі практичні навички щодо лабораторної діагностики  інфекцій, спричинених мікроорганізмами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

завдання мікробіології на сучасному етапі;

правила роботи в бактеріологічній лабораторії,

основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний;

основні принципи класифікації мікроорганізмів;

морфологію і фізіологію мікроорганізмів;

поширення мікроорганізмів у природі; вплив чинників навколишнього

вміти:

обладнати робоче місце лаборанта;

виготовляти мазки-препарати з агарової і бульйонної культур;

забарвлювати мазки простими і складними методами;

досліджувати забарвлені препарати під мікроскопом з використанням імерсійної системи та інших видів мікроскопій;

визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб;

мити лабораторний посуд, готувати його до стерилізації та стерилізувати;

проводити дезінфекцію піпеток, предметних і покривних скелець, посуду, робочого місця, рук;

проводити контроль стерилізації фізичними, хімічними і біологічними тестами;

визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків;

виготовляти живильні середовища;

проводити взяття проб об’єктів довкілля, харчових продуктів, їх транспортування і підготовку для санітарно-бактеріологічного дослідження;

проводити посів матеріалу на живильні середовища різними способами;

характеризувати ріст бактерій на рідких і щільних живильних середовищах;

виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

проводити санітарно-бактеріологічні дослідженнях об’єктів навколишнього середовища, харчових продуктів;

оформляти і виписувати результати досліджень.

 

ДИСЦИПЛІНА “ЯКІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –вивчення основних методів мікробіологічних досліджень та їх використання для санітарно-бактеріологічної оцінки довкілля та лабораторної діагностики захворювань, спричинених патогенними мікроорганізмами.

Завдання : ознайомити студентів з технікою та основними принципами оцінки результатів мікробіологічних досліджень; сформувати у студентів деякі практичні навички щодо лабораторної діагностики  інфекцій, спричинених мікроорганізмами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

завдання мікробіології на сучасному етапі;

правила роботи в бактеріологічній лабораторії,

основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний;

основні принципи класифікації мікроорганізмів;

морфологію і фізіологію мікроорганізмів;

поширення мікроорганізмів у природі; вплив чинників навколишнього

вміти:

обладнати робоче місце лаборанта;

виготовляти мазки-препарати з агарової і бульйонної культур;

забарвлювати мазки простими і складними методами;

досліджувати забарвлені препарати під мікроскопом з використанням імерсійної системи та інших видів мікроскопій;

визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб;

мити лабораторний посуд, готувати його до стерилізації та стерилізувати;

проводити дезінфекцію піпеток, предметних і покривних скелець, посуду, робочого місця, рук;

проводити контроль стерилізації фізичними, хімічними і біологічними тестами;

визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків;

виготовляти живильні середовища;

проводити взяття проб об’єктів довкілля, харчових продуктів, їх транспортування і підготовку для санітарно-бактеріологічного дослідження;

проводити посів матеріалу на живильні середовища різними способами;

характеризувати ріст бактерій на рідких і щільних живильних середовищах;

виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

проводити санітарно-бактеріологічні дослідженнях об’єктів навколишнього середовища, харчових продуктів;

оформляти і виписувати результати досліджень.