Самостійна робота студента – форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Тому вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи визначається з урахуванням специфіки та змісту навчальної дисципліни.
Під час вивчення навчальної дисципліни виокремлюють такі види самостійного учіння студента:
- – слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних і лабораторних робіт;
- – відпрацювання тем лекцій та семінарських занять, виконання практичних і лабораторних робіт студентами заочної форми навчання (ЗФН);
- – підготовка рефератів і курсових робіт, написання дипломної роботи;
- – підготовка до модульного контролю та іспитів;
- – робота з літературою та ін.