Дисципліни вільного вибору студента

091 Біологія. ОПП “Лабораторна діагностика біологічних систем” (3 курс)

 V семестр

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 180 год. (6 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –поглиблення  професійної підготовки студентів-біологів з майбутньою підготовкою за кваліфікацією «лабораторна діагностика». Студенти вивчають актуальні питання лабораторної техніки та діагностики аналізів сечі, захворювань сечовидільної системи та  статевої системи.

Завдання: виробити у студентів професійну орієнтацію за кваліфікацією «Лабораторна діагностика».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • правила збирання сечі для досліджень;
  • як досліджувати фізичні властивості сечі, такі як її кількість, колір та запах, прозорість, реакцію сечі та відносну густину;
  • загальні дані про білок в сечі;
  • ренальні протеїнурії;
  • екстраренальні протеїнурії;
  • зв’язок гіперглікемії та глюкозурії;
  • причини та види глюкозурії;
  • що таке кетонемія та кетонурія;
  • загальні дані про кетонові тіла в сечі;
  • пігменти сечі. Утворення жовчних пігментів;
  • характеристика фракцій білірубіну;
  • діагностичне значення визначення жовчних пігментів для диференціації жовтяниць;
  • причини та види гематурій;
  • діагностичне значення виявлення в сечі гемоглобіну;
  • діагностичне значення виявлення в сечі гемосидерину;
  • вимоги до отримання осаду сечі та мікроскопії сечі;
  • загальні дані про організований та неорганізований осади сечі;
  • загальні дані про лабораторне дослідження виділень зі статевих органів, та загальні дані про еякулят і передміхурову залозу.

вміти:

  • дослідити сечу за методом Зимницького;
  • провести уніфікований метод Робертса-Стольнікова;
  • виконати біуретовий метод;
  • виявити в сечі білок Бенс-Джонса;
  • дослідити альбумози;
  • зробити уніфікований метод паперових смужок «Глюкотест»;
  • зробити пробу Бенедикта;
  • дослідити лактозу і фруктозу в сечі;
  • зробити пробу Лагне;
  • виконати пробу Ротери;
  • провести виконання проби Легаля;
  • виконати уніфіковану пробу Фуше;
  • виконати уніфіковану пробу Розіна;
  • зробити виконання проби Паттенкофера;
  • виконати пробу Шлезінгера;
  • зробити бензидинову пробу;
  • виконати реакцію гемосидерину на берлінську лазур;
  • вивчити такі елементи осаду, як епітеліальні клітини, лейкоцити, еритроцити, циліндри;
  • провести орієнтований і кількісний методи дослідження осаду сечі;
  • дослідити кристали в осаді сечі;
  • дослідити виділення із піхви;
  • дослідити еякулят.

ДИСЦИПЛІНА “ЗАГАЛЬНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 180 год. (6 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів теоретично (із використанням мікропрепаратів, електронограм та лабораторних показників): цитологічні, гістологічні та функціональні зміни в органах і тканинах при пошкодженнях (дистрофіях), некрозі, атрофії, порушеннях кровообігу, компенсаторно-пристосувальних процесах та запаленні, зумовлених розладами обмінних процесів, типах імунних відповідей.

Завдання:

– вивчити теоретичні основи процесу забору матеріалу для цитогістологічного дослідження в клініко-діагностичних лабораторіях.
– проаналізувати методи забору матеріалу при пухлинних процесах.
– ознайомитись з особливостями роботи спеціалізованих онкологічних, тора кальних, пульмонологічних, фтизіатричних підрозділів.
– охарактеризувати основні прояви порушень функції дихальної системи та шляхи їх профілактики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження при захворюваннях гортані;
  • -методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження при захворюваннях трахеї;
  •  методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження при захворюваннях легень;
  • вікові зміни дихальної системи;                               
  • ознаки хвороб органів дихання, які зустрічаються у людей різного віку та їх профілактику;
  • методи отримання матеріалу при бронхоскопії: мазки-відбитки, зішкріб з пухлини.

вміти:

  • правильно підготувати пацієнта до здачі аналізу;
  • правильно зберігати матеріал забраний для дослідження;
  • методи фарбування мазків;
  • розрізняти вікові ознаки та хворобливі прояви.
  • розрізняти передпухлинні зміни епітелію.
  • визначати ступінь ураження .

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ ПРОЦЕСІВ СТАРІННЯ”

Кількість годин (кредитів): 180 год (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета: дати відомості про біологію старіння як загально-біологічний і неминучий процес та ознаки старіння організму людини в цілому і конкретні його прояви в кожній із систем.

Завдання :

  • вивчити теоретичні основи процесу старіння, особливості адаптації у похилому і старечому віці.
  • проаналізувати шляхи збереження фізичного, психічного і соціального здоров’я людей похилого віку.
  • У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • загальні закономірності старіння;
  • механізми вітаукту-процесу, спрямованого на збереження життєдіяльності;
  • вікові зміни регулюючих систем організму ;
  • вікові зміни інших систем організму;
  • ознаки хвороб, які зустрічаються у людей поважного віку та їх профілактику,
  • ознаки небезпечних для життя станів;
  • особливості організації праці, побуту, відпочинку, лікування і догляду за людьми похилого і старечого віку.

вміти:

  •  попередити виникнення небезпечних для життя ускладнень хвороб людей літнього віку;
  • організувати належний режим праці, відпочинку, харчування;
  • забезпечити адекватні до функціонального стану побутові та життєві умови;
  • розрізняти вікові ознаки та хворобливі прояви.

 ДИСЦИПЛІНА “ЦИТОЛОГІЯ СПЕРМАТОГЕНЕЗУ”

Кількість годин: 90 год. (3 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – розширити знання про характеристики сперматогенезу людини в нормі та патології, причини та механізми розвитку чоловічої безплідності.

Завдання:

  • дати основні теоретичні відомості про будову чоловічих статевих залоз,
  • дати основні теоретичні відомості про процеси розвитку та характеристики чоловічих статевих клітин в нормі,
  • ознайомити із змінами сперматогенної функції при патологічних процесах,
  • допомогти студентам оволодіти практичними навиками сперматологічних досліджень.

Студенти повинні:

знати:

  • будову та фізіологічні характеристики чоловічої статевої системи,
  • цитологічні характеристика клітин сперматогенного епітелію,
  • характеристику стадій циклу сперматогенного епітелію,
  • характеристику етапів сперміогенезу,
  • будову та значення гематотестикулярного барєру,
  • морфофізіологічні характеристики клітин Сертолі та їх зєднань,
  • антигенні детермінанти клітин сперматогенного епітелію,
  • принципи гормонального контролю і регуляції сперматогенезу у ссавців,
  • будову і функції клітин Лейдіга,
  • будову сперматозоїда,
  • методи дослідження еякуляту;
  • методи оцінки стану сперматогенного епітелію,
  • патологічні форми сперматозоїдів,
  • показники сперматограми в нормі і патології,
  • ознаки патологічних змін сперматогенезу.
  • фактори ризику для чоловічої фертильності,
  • види чоловічої безплідності.

вміти :

  • пояснити основні цитологічні, ультраструктурні, фізіологічні та патологічні прояви у сперматогенному епітелії;
  • оцінити функціональний стан чоловічих статевих залоз на основі сперматологічних досліджень;
  • застосовувати набуті теоретичні знання для інтерпретації фізіологічних змін сперматогенної функції в різних умовах;
  • охарактеризувати основні механізми порушення сперматогенезу та розвитку чоловічої безплідності;
  • описати цитологічні та ультраструктурні характеристики клітин сперматогенного епітелію, клітин Сертолі, клітин Лейдіга,
  • пояснити значення гематотестикулярного барєру, динаміки контактів між клітинами Сертолі, гормонального контролю сперматогенезу;
  • сформулювати основні закономірності кінетики сперматогенезу.
  • визначити ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію;
  • визначати кількість клітин сперматогенного епітелію різних стадій розвитку.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ”

Кількість годин: 90 год. (3 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета

формування та розвиток цілісного уявлення про закономірності функцій та процесів у травній системі, закономірностей травлення і всмоктування в організмі.

Завдання: формування системи знань професійних умінь та практичних навичок, що складають основу майбутньої професійної діяльності.

Студенти повинні:

знати:

  • будову та функції шлунково- кишкового тракту
  •  функції органів ротової порожнини
  • функції шлунку
  • склад і значення шлункового соку
  • функції тонкої кишки
  • функції підшлункової залози,
  • функції печінки, біліарної системи

вміти :

  • інтерпретувати механізми й закономірності функціонування шлунково-кишкового тракту
  • пояснити значення будови і функції органів травлення
  • пояснити механізми травлення та всмоктування їжі

ДИСЦИПЛІНА “ГЕМАТОЛОГІЯ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – поглиблення професійної підготовки студентів-біологів. Студенти вивчають актуальні питання кістково-мозкового кровотворення, причини, розвиток та прояви захворювань системи крові, їх попередження.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Гематологія” є ознайомлення студентів з такими гемотологічними захворюваннями як анеміями, гемобластозами злоякісними лімфомами геморогічними захворюваннями, особливостями трансплантації гемоноетичних стовбурових клітин.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • сучасну схему кровотворення;
  • особливості коагуляціййного гемостазу в нормі;
  • причини виникнення, розвиток, особливості перебігу гематологічних захворювань геморогічних діатезів;

вміти:

  • розпізнавати основні прояви захворювань крові та геморогічних діатезів;
  • проводити первинну та вторинну профілактику анемі1 різного генезу;
  • призначити лікувальну дієту при залізо-дефіцитній анемії;
  • надати долікарську допомого при геморогічних діатезах;
  • інтерпретувати аналізи периферичної крові.

ДИСЦИПЛІНА “ЗАГАЛЬНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ “

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – поглиблення професійної підготовки за освітньою програмою «Лабораторна діагностика біологічних систем» щодо навичок цитогістологічної діагностики атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних захворювань, ревматизму.

Основними завданнями є: виробити у студентів професійну орієнтацію за освітньою програмою «Лабораторна діагностика біологічних систем».

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • макро- та мікроскопічні прояви:
  • атеросклерозу;
  • гіпертонічної хвороби;
  • ішемічної хвороби серця;
  • цереброваскулярних захворювань;
  • ревматизму.

вміти:

  • визначити прояви атеросклерозу;
  • визначити прояви гіпертонічної хвороби;
  • визначити прояви ішемічної хвороби серця;
  • визначити прояви цереброваскулярних захворювань;
  • визначити прояви ревматизму.

VІ семестр

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ШКТ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – поглиблення професійної підготовки студентів – біологів з майбутньою підготовкою за освітньою програмою «Лабораторна діагностика». Студенти вивчають актуальні питання цитологічної техніки та діагностики  мікропрепаратів в гастроентерології.

Основними завданнями є: виробити у студентів професійну орієнтацію за освітньою програмою «Лабораторна діагностика біологічних систем».

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • будову та функції шлунково- кишкового тракту;
  • класифікацію захворювань шлунково-кишкового тракту;
  • лабораторну та цитогістологічну діагностику гастритів;
  • лабораторну та цитогістологічну  діагностику виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки;
  • міжнародну класифікацію раку шлунку;
  • лабораторну та цитогістологічну діагностику ентеритів;
  • лабораторну та цитогістологічну діагностику колітів;
  • міжнародну діагностику раку кишок;
  • лабораторну та цитогістологічну діагностику раку кишок;
  • міжнародну класифікацію захворювань печінки;
  • лабораторну та цитогістологічну діагностику генатозів;
  • цитогістологічні ознаки цирозу печінки і раку печінки;
  • лабораторну та цитогістологічну діагностику захворювань підшлункової залози.

вміти:

  • виявити під мікроскопом в мікропрепараті запальний процес в слизовій оболонці шлунку;
  • виявити під мікроскопом в мікропрепараті виразковий дефект слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки;
  • на основі морфологічних ознак розрізняти різні форми раку шлунка між собою;
  • виявити під мікроскопом в мікропрепараті запальний процес в слизовій оболонці кишок;
  • виявити під мікроскопом в мікропрепараті ракову пухлину кишок;
  • виявити під мікроскопом в мікропрепараті ураження печінки;
  • виявити під мікроскопом в мікропрепараті ураження підшлункової залози.

ДИСЦИПЛІНА “ОСНОВИ АДАПТАЦІЙ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – дисципліни сформувати у студентів систему знань про анатомо-фізіологічні та біохімічні механізми адаптації та шляхи підвищення адаптативної здатності організму.

Основними завданнями: ознайомити студентів  з основними поняттями фізіології адаптацій, фізіологічними механізмами адаптації, сформувати уявлення про закономірності протікання адаптативних процесів при дії різних стресорних факторів.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • основні поняття фізіології адаптацій;
  • специфічні і неспецифічні компоненти адаптацій;
  • анатомо-фізіологічні та біохімічні механізми адаптації;
  • шляхи підвищення адаптативної здатності організму.

вміти:

  • визначити форми і види адаптацій;
  • прогнозувати вплив екологічних факторів на функціональні системи організму;
  • застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань підвищення адаптаційних можливостей організму;
  • формувати основи здорового способу життя.  

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ТА ЦИТОГІСТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ПУХЛИН”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів теоретично (із використанням мікропрепаратів, електронограм та лабораторних показників) з цитологічними і гістологічними  проявами доброякісних і незрілих (злоякісних) пухлин  різного гістогенезу, пояснити ймовірні причини і механізми розвитку, оцінити вихід і значення ускладнень для організму.

Основними завданнями:

  • ознайомити студентів з цитологічними та гістологічними методами дослідження передпухлинних і пухлинних змін у тканинах і органах;
  • навчитися аналізувати результати лабораторних та функціональних досліджень.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • причини розвитку пухлинного росту клітин і тканин;
  • канцерогенез;
  • морфологію пухлин;
  • характер росту пухлин;
  • основні групи пухлин;
  • гормональну залежність пухлин окремих органів;
  • види протипухлинного імунітету;
  • морфогенез передпухлинних змін;
  • фонові процеси і злоякісні зміни  в окремих органах і тканинах.

вміти:

  • описати та трактувати в гістологічних мікропрепаратах зміни в органах і тканинах;
  • описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах доброякісні пухлини;
  • описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах злоякісну пухлину;
  • описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах види росту пухлин;
  • описати і трактувати в гістологічних мікропрепаратах гормонально залежні пухлини передміхурової залози, молочної залози та  щитовидної залози;
  • описати і трактувати в гістологічному мікропрепараті  доброякісну пухлину шлунку;
  • описати і трактувати в гістологічному мікропрепараті злоякісну пухлину шлунку;
  • описати і трактувати методи отримання матеріалу для цитогістологічного дослідження пухлин.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ СТРЕСУ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета – згідно з сучасними уявленнями і досягненнями науки розширити знання про функції ЦНС у людини, значення її діяльності для цілісного організму та формування фізіологічних основ вищих психічних функцій та фізіологічні механізми стресу.

Основними завданнями: ознайомити студентів з механізмами процесів сприйняття зовнішньої інформації, формування моторних команд, уявлення про мозкові механізми вищих психічних функцій людини, свідомості, пам’яті, навчання, поведінки, розвитку стресу та адаптації тощо. Сформувати у студентів фізіологічне мислення та деякі практичні навички щодо діагностики ВНД і адаптивного статусу організму людини.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • основні фізіологічні поняття;
  • властивості нервових центрів; принципи координації нервової діяльності;
  • будову нервової системи людини; значення НС у житті людини;
  • закономірності рефлекторної діяльності ЦНС, збудження та гальмування;
  • значення вищих відділів ЦНС. Роль кори великих півкуль в інтеграції поведінки організму;
  • експериментальні та клінічні методи дослідження ВНД у людини;
  • основні поняття фізіології стресу та адаптації.

вміти:

  • пояснити основні фізіологічні поняття; поняття фізіології ВНД і стресу;
  • пояснити основні фізіологічні та патологічні прояви, пов’язані з діяльністю ЦНС;
  • оцінити функціональний стан ГГКАС і САС;
  • визначати роль мотиваційного збудження та емоцій у поведінці;
  • розв’язувати ситуаційні задачі.

091 Біологія. ОПП “Лабораторна діагностика біологічних систем” (4 курс)

VІІ семестр

ДИСЦИПЛІНА “ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – дисципліна “Основи наукових досліджень” знайомить студентів з сучасними методами наукових досліджень, з основними правилами проведення та аналізу результатів наукових досліджень.

Основними завданнями:

Пізнавальні: дати уявлення про науку та методи наукових досліджень, про загальні правила проведення наукових досліджень; сформувати у студентів комплексний синергетичний підхід до вивчення процесів і явищ в природних і антропогенних екосистемах.

Практичні: сформувати навички проведення наукових екологічних досліджень, зокрема, навички пошуку інформації та роботи з науковими першоджерелами, навички постановки наукового експерименту, документування та статистичної обробки первинних даних, наукової інтерпретації отриманих результатів наукового дослідження.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • методи теоретичних та прикладних досліджень; загальні правила проведення наукових екологічних досліджень та інтерпретації отриманих даних.
  • основні поняття про наукову інформацію та форми її викладання;
  • загальні методи наукової творчості (методи теоретичних та експериментальних досліджень);
  • основні принципи наукової праці;
  • технологія роботи над науковою працею.

вміти:

  • проводити наукові екологічні дослідження, набути навички пошуку інформації та роботи з науковими першоджерелами, навички постановки наукового експерименту, документування та статистичної обробки первинних даних, наукової інтерпретації отриманих результатів наукового дослідження.
  • застосовувати отримані знання для виконання наукового дослідження;
  • скласти план наукового дослідження;
  • вивчати літературні джерела;
  • підготувати рукопис наукової праці.

ДИСЦИПЛІНА “МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Кількість годин: 180 год. (6 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – формування в студента цілісного уявлення про науку як систему знань і знаряддя пізнання, поглядів на методологію наукового пізнання, сутність загальнонаукових та спеціальних методів і принципів проведення дослідження та оформлення отриманих результатів.

Основними завданнями: сформувати у студентів прагнення до інтелектуальної творчої діяльності, що спрямована на здобуття й використання нових знань. Вміти  отримувати етапи  наукової продукції: 1) постановка (виникнення) проблеми, 2) побудова гіпотез і застосування тих, які вже є, 3) створення та впровадження нових методів дослідження, які спрямовані на доведення гіпотез, 4) узагальнення результатів наукової діяльності.

При вивченні предмету студенти повинні

знати:

  • Предмет і сутність науки та її головна функція. Наука як продуктивна сила.
  • Формування вченого як особистості та режим його праці.
  • Організація наукового дослідження.
  • Інформаційна база наукових досліджень.
  • Основні положення наукової методології.

вміти:

  • Використовувати загальні методи біологічних досліджень.
  • Використовувати спеціальні методи біологічних досліджень.
  • Користуватись науковими дослідженнями сучасного світу
  • Отримувати основний продукт, який відповідає цілям і проблемам, що розв’язуються.
  • здобувати по завершенні циклу результат у вигляді законів і теорій.

VІІІ семестр

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год (3 кредити)

Форма контролю –залік

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів з предметом та історією,  методами досліджень, значенням, а також з фізіологічною системою органів репродуктивної системи жінки і чоловіка та механізмам їхньої регуляції. Курс  є дисципліною для підготовки фахівців зі спеціалізації «Цитологічна та лабораторна діагностика» і має важливе значення для наступного вивчення інших предметів природничого спрямування.

Завдання вивчення дисципліни:

  • Завдання сформувати у студентів систему знань про механізми перебігу основних фізіологічних процесів органів репродуктивної системи; ознайомити студентів із закономірностями функціонування чоловічої та жіночої репродуктивної системи, розширити уявлення про їх функції.
  •  сформувати уявлення про походження і загальні закономірності розвитку органів репродуктивної системи людини;
  • дати студентам уявлення про сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових та прикладних досліджень у фізіології органів репродуктивної системи і суміжних з нею науках для майбутньої орієнтації.
  • У процесі вивчення  «Фізіологія органів репродуктивної системи» студент повинен

знати:

  • завдання і значення фізіології органів репродуктивної системи;
  • анатомію жіночих та чоловічих статевих органів;
  • знати менструальний цикл жінки та вплив гормонального фону на його формування;
  • фізіологію жіночих статевих органів у різні вікові періоди;
  • рівні регуляції ОМЦ;
  • функціональну організацію яєчка, гормональну регуляцію функцій яєчка, фізіологію дозрівання сперматозоїдів, функціональний стан статевого члена;
  • методи дослідження фізіології органів репродуктивної системи.

ДИСЦИПЛІНА “ОСНОВИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ”

Кількість годин (кредитів): 90 год (3 кредити)

Форма контролю –залік

Пояснювальна записка

Мета – сформувати системні знання про загальні закономірності виникнення типових патологічних процесів, а також про причини та механізми їх виникнення,  прояви та значення для організму при розвитку різних захворювань.

Завдання вивчення дисципліни: надати студентові теоретичну та практичну базу щодо закономірностей патологічних процесів, їх класифікації  та  взаємозв’язку з іншими захисно-пристосувальними компонентами, а також ознайомити із функціональними змінами в органах і системах при патології.

У процесі вивчення  «Фізіологія органів репродуктивної системи» студент повинен

знати:

  • основні поняття загальної патології;
  • роль причин, умов і реактивних властивостей організму у виникненні та розвитку типових патологічних процесів;
  • причини та механізми виникнення типових патологічних процесів і реакції, їх основні прояви і значення для організму;
  • принципові можливості, шляхи й наслідки втручання у розвиток типових патологічних процесів.

вміти:

  • застосовувати отримані знання для своєчасного попередження розвитку типових патологічних процесів;
  • виявити розвиток типових патологічних процесів;
  • оцінити порушення в організмі характерні для типових патологічних процесів.

 

091 Біологія. ОПП “Лабораторна діагностика” (ОР магістр)

І семестр 

ДИСЦИПЛІНА “СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНІВ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – ознайомити студентів теоретично (із використанням мікропрепаратів, електронограм та лабораторних показників) цитологічні і гістологічні зміни при патології органів серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, великих травних залоз (печінки і підшлункової залози), органів сечоутворення і сечовивелення, зумовлених порушенням обмінних процесів.

Завдання: допомогти студентам оволодіти цитогістологічними і лабораторними методами розпізнавати структурні і функціональні зміни в перерахованих органах і системах при патології.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

характер структурно-функціональних змін, зумовлених порушенням обмінних процесів у:

міокарді при інфаркті, ішемічній і гіпертонічній хворобі;

легенях при пневмоніях, бронхоектатичній хворобі, емфіземі і бронхіальній астмі;

шлунково-кишковому тракті при гастриті, виразковій хворобі, колітах;

підшлунковій залозі при панкреатиті і цукровому діабеті;

печінці при гепатитах, цирозі, жовчно-кам’яній хворобі;

нирках при нефриті, пієлонефриті, нирково-кам’яній хворобі.

вміти:

описати та трактувати в мікропрепаратах некротичну стадію інфаркту міокарду, кардіосклероз, атеросклероз коронарної артерії;

описати і трактувати в мікропрепаратах пневмонію, пневмосклероз, емфізему легень;

описати і трактувати в мікропрепаратах  хронічний гастрит, хронічну виразку шлунку, хронічний панкреатит;

описати і трактувати в мікропрепаратах виразку дванадцятипалої кишки, гострий і хронічний  гепатит, цироз печінки, хронічний панкреатит, атрофію підшлункової залози;

описати і трактувати в мікропрепаратах гломерулонефрит, аміноїдоз нирок;

визначати в крові при інфаркті міокарду – лактатдегідрогеназу, креатинкіназу;

визначати в крові вміст загального білка при хронічних захворюваннях легень;

визначати кислотність шлункового соку при виразковій хворобі;

визначати в крові вміст глюкози при цукровому діабеті;

визначати в сироватці крові вміст білірубіну, холестерину при захворюваннях печінки;

визначати в дуоденальному вмісті (жовчі) елементи запалення та паразитів (лямблії);

визначати в сечі білки при захворюваннях нирок;

визначати в сечі глюкозу при цукровому діабеті.

ДИСЦИПЛІНА “ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНОЇ СЛУЖБИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання та практичні навички, необхідні для організації роботи лабораторної служби та КДЛ, яка забезпечуватиме максимально точну, аналітично надійну і своєчасно надану об’єктивну лабораторну інформацію про стан і можливі відхилення в діяльності фізіологічних систем і органів пацієнта для встановлення діагнозу і визначення стратегії і тактики лікування та прогнозу у всіх закладах охорони здоров’я.

Завдання: допомогти студентам навчитися використовувати нормативні правові документи у своїй діяльності; датність до пошуку та аналізу інформації з використанням різних джерел, у т.ч. результатів власних досліджень. Здатність застосовувати сучасні експериментальні методи роботи з біологічними об’єктами в лабораторних умовах, навички роботи із сучасною апаратурою; Знання правових основ дослідницьких робіт і законодавства України в галузі лабораторної діагностики; Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці;  Розуміння виробничих потреб та складання планів роботи персоналу КДЛ; – організація процесу роботи в КДЛ шляхом групування однотипних досліджень відповідно до методик.

ДИСЦИПЛІНА “БІОХІМІЯ ГОРМОНІВ ТА ЇХ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – сформувати системні знання щодо загальних уявлень про гормони, їх властивостей та будову,  роль та конкретні механізми дії, діагностичне значення гормонів.

Завдання :

вивчити загальні дані та  властивості гормонів;

оволодіти класифікацією гормонів та механізмом їх дії;

сформувати поняття про органи- та клітини-мішені гормонів, типи рецепторів;

вивчити техніку біохімічних досліджень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

особливості в обладнанні робочого місця для різних біохімічних досліджень;

методи біохімічних досліджень

найефективніші комбінації біохімічних тестів у діагностиці захворювань;

сучасні методи досліджень у клінічній біохімії;

нормальні показники лабораторних досліджень та їх зміни при патологічних процесах.

вміти:

аналізувати найбільш інформативні клініко-біохімічні показники для діагностики патологічних процесів,

трактувати біохімічні основи змін дії біологічно активних речовин – гормонів,

аналізувати клініко-біохімічну оцінку результатів лабораторного обстеження при порушенні функцій органів і систем.

ДИСЦИПЛІНА “РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета – вивчення будови та ендокринної функції органів репродуктивної системи, ознайомити з механізмами гормональної регуляції та причинами порушень ендокринної системи.

Завдання :

подати необхідні сучасні дані репродуктивної ендокринології, як науки про будову, функцію залоз внутрішньої секреції та гормони, які ці залози продукують. Їх роль в репродукції людини;

 викласти основні відомості по анатомії, фізіології органів репродуктивної системи;

ознайомити студентів з механізмом дії гормонів;

охарактеризувати основні прояви ендокринних дисфункцій, порушень репродуктивної функції та шляхи їх профілактики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

механізми гормональної регуляції функцій репродуктивної системи в організмі людини;

анатомо-фізіологічні характеристики залоз внутрішньої секреції, та органів репродуктивної системи;

фактори, які викликають та провокують ендокринні порушення репродуктивної системи;

основні прояви дисфункцій залоз внутрішньої секреції, що проявляються порушеннми репродуктивної системи ;

принципи профілактики порушень репродуктивної функції.

вміти:

вести нормативно-технічну документацію;

застосувати теоретичні знання лекційного курсу в своїй майбутній професійній діяльності;

визначати основні прояви порушення функцій гіпоталамо-гіпофізарної системи щитоподібної, вилочкової , підшлункової, статевих залоз та наднирників та їх зв’язок з порушенням репродуктивної функції;

застосувати набуті знання для розробки та удосконалення профілактики розвитку порушень репродуктивної функції.

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗІОЛОГІЯ КЛІТИНИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета – формування  у майбутніх біологів аналітичного підходу до оцінки будови різноманітних клітин та механізмів регуляції їх функції. Забезпечення базисного рівня знань для інших біологічних дисциплін: біології індивідуального розвитку, молекулярної біології, вірусології  генетики, генної інженерії і біології, основ селекції.

Завдання: забезпечити систему знань про фізіологічні властивості, фізіологічні механізми основних процесів життєдіяльності клітини, розвинути фізіологічне мислення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

особливості будови і функції клітинних органел і включень;

клітинний цикл та розмноження клітин;

еволюцію і патологію клітин;

методи приготування цитологічних препаратів;

методи їх фіксації та фарбування;

основні патологічні процеси.

вміти:

аналізувати внутрішньоклітинні структури та їх функції;

розрізняти клітини в процесі сперматогенезу та овоґенезу;

розрізняти патологію клітин

користуватися світловим мікроскопом;

розпізнавати цитоплазматичні органели;

розпізнавати основні патологічні процеси.

ДИСЦИПЛІНА “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

Мета –поглиблення  професійної підготовки студентів-біологів з майбутньою підготовкою за кваліфікацією «лабораторна діагностика». Студенти вивчають актуальні питання лабораторної техніки та діагностики аналізів сечі, захворювань сечовидільної системи та  статевої системи.

Завдання: виробити у студентів професійну орієнтацію за кваліфікацією «Лабораторна діагностика».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

правила збирання сечі для досліджень;

як досліджувати фізичні властивості сечі, такі як її кількість, колір та запах, прозорість, реакцію сечі та відносну густину;

загальні дані про білок в сечі;

ренальні протеїнурії;

екстраренальні протеїнурії;

зв’язок гіперглікемії та глюкозурії;

причини та види глюкозурії;

що таке кетонемія та кетонурія;

загальні дані про кетонові тіла в сечі;

пігменти сечі. Утворення жовчних пігментів;

характеристика фракцій білірубіну;

діагностичне значення визначення жовчних пігментів для диференціації жовтяниць;

причини та види гематурій;

діагностичне значення виявлення в сечі гемоглобіну;

діагностичне значення виявлення в сечі гемосидерину;

вимоги до отримання осаду сечі та мікроскопії сечі;

загальні дані про організований та неорганізований осади сечі;

загальні дані про лабораторне дослідження виділень зі статевих органів, та загальні дані про еякулят і передміхурову залозу.

вміти:

дослідити сечу за методом Зимницького;

провести уніфікований метод Робертса-Стольнікова;

виконати біуретовий метод;

виявити в сечі білок Бенс-Джонса;

дослідити альбумози;

зробити уніфікований метод паперових смужок «Глюкотест»;

зробити пробу Бенедикта;

дослідити лактозу і фруктозу в сечі;

зробити пробу Лагне;

виконати пробу Ротери;

провести виконання проби Легаля;

виконати уніфіковану пробу Фуше;

виконати уніфіковану пробу Розіна;

зробити виконання проби Паттенкофера;

виконати пробу Шлезінгера;

зробити бензидинову пробу;

виконати реакцію гемосидерину на берлінську лазур;

вивчити такі елементи осаду, як епітеліальні клітини, лейкоцити, еритроцити, циліндри;

провести орієнтований і кількісний методи дослідження осаду сечі;

дослідити кристали в осаді сечі;

дослідити виділення із піхви;

дослідити еякулят.

ІІ семестр 

ДИСЦИПЛІНА “МІКРОБІОЛОГІЯ З ОЦІНКОЮ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –вивчення основних методів мікробіологічних досліджень та їх використання для санітарно-бактеріологічної оцінки довкілля та лабораторної діагностики захворювань, спричинених патогенними мікроорганізмами.

Завдання : ознайомити студентів з технікою та основними принципами оцінки результатів мікробіологічних досліджень; сформувати у студентів деякі практичні навички щодо лабораторної діагностики  інфекцій, спричинених мікроорганізмами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

завдання мікробіології на сучасному етапі;

правила роботи в бактеріологічній лабораторії,

основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний;

основні принципи класифікації мікроорганізмів;

морфологію і фізіологію мікроорганізмів;

поширення мікроорганізмів у природі; вплив чинників навколишнього

вміти:

обладнати робоче місце лаборанта;

виготовляти мазки-препарати з агарової і бульйонної культур;

забарвлювати мазки простими і складними методами;

досліджувати забарвлені препарати під мікроскопом з використанням імерсійної системи та інших видів мікроскопій;

визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб;

мити лабораторний посуд, готувати його до стерилізації та стерилізувати;

проводити дезінфекцію піпеток, предметних і покривних скелець, посуду, робочого місця, рук;

проводити контроль стерилізації фізичними, хімічними і біологічними тестами;

визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків;

виготовляти живильні середовища;

проводити взяття проб об’єктів довкілля, харчових продуктів, їх транспортування і підготовку для санітарно-бактеріологічного дослідження;

проводити посів матеріалу на живильні середовища різними способами;

характеризувати ріст бактерій на рідких і щільних живильних середовищах;

виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

проводити санітарно-бактеріологічні дослідженнях об’єктів навколишнього середовища, харчових продуктів;

оформляти і виписувати результати досліджень.

 

ДИСЦИПЛІНА “ЯКІСТЬ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Кількість годин (кредитів): 90 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Пояснювальна записка

Мета –вивчення основних методів мікробіологічних досліджень та їх використання для санітарно-бактеріологічної оцінки довкілля та лабораторної діагностики захворювань, спричинених патогенними мікроорганізмами.

Завдання : ознайомити студентів з технікою та основними принципами оцінки результатів мікробіологічних досліджень; сформувати у студентів деякі практичні навички щодо лабораторної діагностики  інфекцій, спричинених мікроорганізмами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

завдання мікробіології на сучасному етапі;

правила роботи в бактеріологічній лабораторії,

основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний;

основні принципи класифікації мікроорганізмів;

морфологію і фізіологію мікроорганізмів;

поширення мікроорганізмів у природі; вплив чинників навколишнього

вміти:

обладнати робоче місце лаборанта;

виготовляти мазки-препарати з агарової і бульйонної культур;

забарвлювати мазки простими і складними методами;

досліджувати забарвлені препарати під мікроскопом з використанням імерсійної системи та інших видів мікроскопій;

визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб;

мити лабораторний посуд, готувати його до стерилізації та стерилізувати;

проводити дезінфекцію піпеток, предметних і покривних скелець, посуду, робочого місця, рук;

проводити контроль стерилізації фізичними, хімічними і біологічними тестами;

визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків;

виготовляти живильні середовища;

проводити взяття проб об’єктів довкілля, харчових продуктів, їх транспортування і підготовку для санітарно-бактеріологічного дослідження;

проводити посів матеріалу на живильні середовища різними способами;

характеризувати ріст бактерій на рідких і щільних живильних середовищах;

виділяти чисту культуру мікроорганізмів;

проводити санітарно-бактеріологічні дослідженнях об’єктів навколишнього середовища, харчових продуктів;

оформляти і виписувати результати досліджень.